“Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими (Марка 8:38)”.
Ми насправді соромимось Бога.
Не про Нього складаєм пісні.
І від цього у серці тривога..
А спасіння лиш тільки в Христі.
Ми говорим про що заманеться
У дорозі й за пишним столом;
Хто про Бога — сектантом в нас зветься.
Чому правду поплутали з злом?!
Ми про Бога говорим в неділю,
Й, (не дай, Боже), як хтось захворів.
Як же буть на небеснім весіллі,
Якщо тут ще ти небом не жив?
Ми насправді соромимось Бога,
Хоч собі звіт про те не даєм.
Якби ні, то би кожна дорога
Простелялася Словом Святим.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Возлюби ближнего твоего, как самого себя - Николай Николаевич Почему важна наша душа? Она проявление того, что творится в нашем сердце. Разве ты мог покаяться без слез? Слышал как говорили, что слезы не показатель. Скажу тебе ответственно, если ты не плакал перед Богом, значит не было у тебя покаяния. Перемена мыслей начинается с осознания своей греховности и боли причиненной Спасителю. Знаешь ли ты, что без духа покаяния ни один из нас никогда бы не покался? Духа покаяния дает Бог.
